ТНТУ ім. І.Пулюя

Лабораторiя ПЕОМ

      Лабораторія ПЕОМ почала свою історію при кафедрі теоретичної механіки в 1969 році, коли з’явилась перша в Тернопільській області ЕОМ “Промінь М”. В комплектацію машини також був включений друкарський пристрій. Електронна обчислювальна машина “Промінь М” належала до серії малогабаритних ЕОМ для інженерних обчислень, одна з перших ЕОМ такого класу, розроблена Інститутом кібернетики АН України в 1963 р. під керівництвом академіка В. М. Глушкова.

      ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.

      В 1975р. в лабораторії була встановлена ЕОМ МИР 2 (“Машина Инженерных Расчетов”). Швидкодія машини МИР-2 - приблизно 12 000 операцій за секунду. Ємність оперативного запам'ятовуючого пристрою була 8000 символів. Постійний запам'ятовуючий пристрій мав ємність біля 1,6 млн. двійкових розрядів (біт), що було достатнім для розміщення кількох десятків тисяч мікрокоманд. В якості зовнішніх пристроїв використовувались ввід з перфострічки, вивід на перфострічку, ввід-вивід на магнітні карти, електрифікована друкарська машинка, екранний пульт зі світловим пером.

      Структурна інтерпретація мови АНАЛИТИК дозволила реалізувати ефективну роботу з дійсними числами необмеженої розрядності та точних операції над дробовими раціональними числами і алгебраїчними виразами, які розглядались з точністю до основних співвідношень алгебри та аналізу (навіть співвідношення для трансцендентних функцій). Структурна реалізація аналітичних перетворень забезпечила настільки істотне підвищення продуктивності обчислень, що для цілого ряду конкретних аналітичних задач час їх розв’язку на ЕОМ "МИР-2" був в сотні разів меншим, ніж на машинах традиційної архітектури. Машина МИР 2 використовувалась для моделювання оптимального керування в задачах механіки деформівного твердого тіла.

      В 1976 р. в лабораторії була встановлена ЕОМ ЕС 1020 (Единая Система Электронных Вычислительных Машин), котра була аналогом комп'ютерів фірми IBM серії IBM 360. Ця машина була програмно і апаратно сумісна зі своїми американськими прототипами. Для вирішення прикладних задач використовувалися мови програмування Фортран, Кобол, ПЛ/1. Для запуску програм і управління завданнями була спеціальна мова JCL (Job Control Language). Машина ЕС 1020 також використовувалась для моделювання процесів оптимального керування в задачах механіки деформівного твердого тіла.

      В 1980 р. в лабораторії була встановлена ЕОМ СМ 1634, яка використовувалась для розрахунків за запитами кафедр інституту. 1981 р. - лабораторія була обладнана вісьмома МікроЕОМ Искра 1256. Ці машини використовувались для навчального процесу, наукових розрахунків різних інженерно-технічних і економічних завдань та вивчення мови програмування Фортран.

      1982р. – було обладнано комп’ютерний клас ЕОМ ДВК 2.

      1984р. – було обладнано комп’ютерний клас з ЕОМ ДВК 3.

      1985 р. – в лабораторії було обладнано клас ПК Robotron 1715. Robotron 1715, 8-розрядний персональний комп’ютер вироблявся в Німецькій Демократичній республіці на заводі VEB Robotron.

      1988р.- комп’ютерні класи лабораторії були обладнані ПК Искра 1030, радянськими IBM PC/XT-сумісними персональними комп’ютерами на основі процесора КР1810ВМ86 (аналог i8086).

      1992-1993рр. комп’ютерні класи лабораторії обладнувались радянськими ПК Пошук 2.

      В наступні роки лабораторії постійно обладнувались сучасними IBM-сумісними ПК.

      На даний час комп’ютерні класи лабораторії ПЕОМ обладнані сучасними ПК останніх поколінь. Персонал лабораторiї постійно проводить пiдготовку та обслуговування комп'ютерної технiки для забезпечення навчального процесу.

      За лабораторiєю закрiпленi навчальнi аудиторiї:

К2-60 (Комп'ютерний клас)

K2-60


К2-61 (Комп'ютерний клас)

K2-60


К2-63 (Комп'ютерний клас)

K2-60


К2-64 (Комп'ютерний клас)

K2-60


К2-68 (Лекцiйна аудиторiя)

K2-60


К2-69 (Комп'ютерний клас)

K2-60


К2-70 (Лекцiйна аудиторiя)

K2-60



<< Назад <<     
Дизайн та програмування Олексій Дуда ©